---

---

---

 

---

---

---

ПРОЕКТ «МОЯ ЗЕМЛЯ – ЗЕМЛЯ МОЇХ БАТЬКІВ»

 

 

Проблема: мова як засіб пізнання історії, культури, світогляду цілого народу.

Мета: реалізувати державний статус української мови за умов розширення сфер україномовного спілкування, створення відповідних соціальних, психолінгвістичних, освітньо-культурних передумов для оволодіння державною мовою всіма школярами та вчителями комплексу

Завдання:

1. Націлити діяльність на перебудову змісту мовної освіти на основі поєднання комунікативно-діяльнісного, культурознавчого, проблемного та особистісного підходів до вивчення української мови через впровадження модульно-розвивальної системи навчання на засадах педагогіки толерантності
2. Спрямувати діяльність на формування національно свідомої мовної особистості, яка володіє вмінням й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами в різних формах, сферах

і жанрах мовлення, тобто в забезпеченні належного рівня мовленнєвої компетенції учнів

3. Сформувати в молоді риси громадянина Української держави, розвинену духовність, моральну, правову, трудову та екологічну культуру

Прогноз: пробудження індивідуальної мовної творчості, яка забезпечить вільне самовира¬ження особистості в різних сферах людського спілкування.

 

Концептуальні положення

У зв’язку з українським національним іідродженням у документах про освіту визначено головне спрямування діяльності школи — гуманізація і гуманітаризація педагогічного процесу через пошук та впровадження ефек- тивних методик викладання, що дасть змогу активізувати роботу щодо забезпечення конституційного права громадян навчати і виховувати дитину рідною мовою, а також поліпшення роботи щодо вивчення історії рідного краю, традицій та культури свого народу з урахуванням специфіки навчального закладу.

Складний процес державотворення висуває на передній план такі спільні для всіх ідеологічні цінності, як патріотизм, єдність громадянськість, їх реальне відображення і свідомості, світогляді та поведінці учнів.

Ось чому одним з важливих завдань школи є впровадження ідеології патріотизму та державності в середовище молоді.

Свою діяльність сучасна школа повинна спрямувати на формування функціонально грамотної особистості, прилучення її до національних і загальнолюдських цінностей, розвиток духовності.

 

Напрямки діяльності

1. Рідна мова.

Мета: прилучення учнів до вивчення й пропаганди рідної української мови, що сприятиме успішності засвоєння знань з історії, традицій, формуванню гордості за свій народ. Рідна мова — то душа народу.

Шляхи впровадження:

• україномовне навчання; пропаганда рідної мови; гуртки любителів літератури та мови; драматичні гуртки; свята рідної мови;

• предметні олімпіади; конкурси мовознавців.

2. Державна та народна символіка має політичне, ідеологічне, естетичне, філософське зпачепня; допомагає усвідомити, хто ми є, ким були та ким маємо стати.

Рекомендовано: проводити різноманітні урочисті заходи, державні та національні свята з обов’язковим використанням символіки держави та народної символіки (народний спектр кольорів, графічних знаків, рослинна й тваринна образна система символів), широко пояснюючи учням історичні корені виникнення й етапів становлення української державної та народної символіки як одного з головних факторів виховання національно-культурної самосвідомості.

3. Народна педагогіка.

Мета: виховувати молодь на народних знаннях про різноманітні сфери життя — на традиціях, фольклорних джерелах свого народу, рідного краю.

Джерела: усна народна творчість; національні традиції; народні ігри; національні звичаї та обряди; іграшки; виховання дітей і т. ін.

4. Родинна етнопедагогіка.

Мета: зберегти й примножити традиції, звичаї, обряди нашого роду і родоводу — відродити найдорожче. Зберегти та збагатити традиційну етнокультурну інформацію про родовід, пробудити зацікавленість до генеалогії свого роду.

Шляхи: сімейні традиційні свята; зустрічі за «круглим столом»; бабусина скринька; родове дерево; сімейне виховання; сімейна династія; колискові; обрядові свята.

V. Національна кухня.

Мета: пробудити зацікавленість і залучити молодь до вивчення історії української національної кухні.

Рекомендовано до розгляду на виховних годинах та уроках обслуговуючої праці:

• історія української національної кухні;

• щоденні страви;

• святкові сімейні страви;

• обрядові календарні свята;

• національні страви вашої родини;

• конкурс на краще блюдо;

• різноманітні ярмарки.

Провідні ідеї навчального процесу:

• ознайомлення дітей з багатством культурно- господарської спадщини українського на-роду, з народними традиціями, формування в учнів національного характеру, прагнення до відродження національної культури;

• реалізація ідеї народності на основі вивчення й примноження культурно-історичної спадщини попередніх поколінь через відродження сімейно-побутової культури на засадах родинної етнопедагогіки.

 

ПРОЕКТ «ДУХОВНІСТЬ»

 

МЕТА: створити педагогічно доцільні умови для розвитку та самовдосконалення особистості на засадах педагогіки толерантності.

ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ:

1. Створити адекватну систему виховання на основі соціально-заочного та індивідуально прийнятного.
2. Зорієнтувати вихованця в усіх галузях його діяльності й відносинах у колективі в інтелектуальному житті, праці, у формуванні моральної переконаності.
3. Підвищити виховний потенціал навчання

ПРОГНОЗ:

1. Вихід на прийняті виховні технології, спрямовані на повну реалізацію моральних відносин.
2. Сформована особистість з розвинутим почуттям моральних та естетичних цінносте та самовдосконалення

 

Концептуальні положення

Оновлення процесу виховання в навчально- виховному комплексі здійснюється на основі уявлення про статус виховання з урахуванням національно-регіональних традицій та досягнень сучасного досвіду.

Зміст виховання, його форми та методи визначаються на основі вікових, індивідуально- психологічних здібностей з урахуванням конкретних можливостей вихованців.

Система виховної діяльності комплексу розроблена на засадах педагогіки толерантності.

Зусилля вихователів спрямовані на формування в підлітків позитивної Я-концепції:

• реалізовано комплекс діагностичних про-грам визначення стану та динаміки розвитку якостей особистості;

• розроблено Програми самореалізації, що спрямовані на здобуття самодосвіду, здібностей до самовдосконалення;

• створено умови для нрояву ознак форм вання позитивної Я-концепції.

Одним із пріоритетних завдань вихован є підтримка балансу громадського, сімейно та шкільного виховання.

У цьому напрямку виховної діяльності:

• розроблено й реалізовано комплексні про ми падання консультативно-діагностично методичної, корекційно-педагогічної допомоги сім’ям з питань виховання;

• розширено форми участі у виховному н цесі закладів культури, громадських сі модіяльпих організацій, засобів масов комунікації, що дають можливість під вищувати рівень соціальної та культури компетентності вихованця;

• посилено значущість компоненту дозвілля школи. Педагоги, вихователі прагнуть ра ширити клубний простір та підвищи організовану позашкільну активність

ОБ'ЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: педагогічні умови, форми та методи оптимізації виховного процесу, інноваційна виховна практика

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ: ефективність використання педагогічних технологій, спрямованих на підтримку розвитку особистості на засадах педагогіки толерантності

ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Розробка системи діагностики визначення міри залучення учнів до виховного процесу, окремих якостей особистості.
2. Концептуальне обґрунтування розвитку виховної діяльності.
3. Вибір та розробка сучасних виховних технологій

ПРИЗНАЧННЯ: уведення ефективних виховних систем, форм та методів виховання, які відповідають потребам розвитку особистості, сприяють розкриттю талантів, морально-емоційних, ро зумових та фізичних здібностей

ІДЕЇ ТА ПРИНЦИПИ:

- демократизація та гуманізація виховного процесу:

- збереження та множення достоїнств вихованця;

- довіра до життя;

- вимоги педагогіки толерантності;

- позитивна Я-конценція;

- соціальний захист кожної дитини;

- єдність моральної освіти та моральної реалізації

 

Етапи впровадження

Я — людина

1. Діагностика потенціалу та рівня самосвідомості кожного вихованця.
2. Розробка та апробація Програми самореалізації учнів 5-11 класів.
3. Створення й упровадження у виховний процес проекту «Моральність».
4. Виділення головних аспектів морально- педагогічного впливу на діяльність шкільного самоврядування.

Я — член сім’ї

1. Підвищення педагогічної активності всіх фахівців виховного процесу в цілісно-орієнтаційній діяльності, спрямованій на формування родинного почуття.
2. Планування та впровадження різних форм спільної творчої діяльності батьків і школи, спрямованих на подальший розвиток виховної функції сім’ї.
3. Розробка комплексу психологічних тренінгів, спрямованих на пріоритетне виділення морального життя сім’ї.
4. Створити клуб «Моя родина» та спланувати його діяльність.

Я — мешканець Запоріжжя

1. Діагностика виливу краєзнавчого матеріалу на моральне становлення дитини.
2. Розробка та впровадження комплексу образно-художніх форм педагогічного, інформаційного та емоційного впливу на вихованця, спрямованих на вивчення історії рідного краю.
3. Створення програми з історико-літературного краєзнавства «Мій рідний край».
4. Розвиток екскурсійної діяльності педагогів школи у межах регіону.

Я — громадянин України

1. Сприяння знищенню песимістичного відношення до національної культури.
2. Доповнення матеріалами національно- моральної орієнтації навчальних предметів.
3. Розробка та впровадження нескладних досліджень у сфері вивчення національної культури.
4. Створення умов, які сприятимуть формуванню почуття причетності до історії своєї країни.

Я — мешканець планети

Розробка заходів, спрямованих на розвиток екологічної свідомості та екологічного виховання.

Створення системи виховних технологій, що сприяють усвідомленій необхідності набуття вихованцем соціального досвіду, виділенню своєї соціальної ролі.

3. Підготовка й проведення конференцій, семінарів, круглих столів з обміну досвідом роботи.

Науково-методичне забезпечення

1. Проведення моніторингу дотримання пра¬вових і нормативних актів з питань виховання в навчальних закладах.
2. Науково-методичне, інформаційне забезпечення виховної діяльності педагогічного колективу.
3. Розробка рекомендацій до планування виховної роботи.
4. Розробка програм моніторингу виховання учнів різного віку.
5. Розробка та впровадження Програми самореалізації.
6. Організація методичного та психологічного супроводу реалізації цієї Програми.
7. Розробка підходів до діагностики стану виховного процесу на основі проведення соціальних досліджень.
8. Розробка діагностичного та корекційного комплексу заходів психолого-педагогічної підготовки учнів у процесі їх самовизначення.
9. Організація консультативної допомоги батькам та вчителям з питань виховання.
10. Проведення науково-практичних семінарів з питань методичних підходів до планування виховання.

Соціально-психологічне забезпечення

1. Створити банк даних соціального статуту сімей школи, розробити та впровадити Паспорт сім’ї.
2. Створити банк даних дітей пільгових категорій.
3. Розробити Програму соціальної допомоги дітям, які потребують додаткової уваги.
4. Створити умови для підтримки та розвитку індивідуальних здібностей кожного вихованця.
5. Забезпечити психологічну підтримку учнів через організацію тренінгів, консультацій та інших форм впливу на емоційний стан.

6. Залучити фахівців позашкільних закладів до роботи із забезпечення соціального захисту кожної дитини.

7. З метою забезпечення необхідною інфор-мацією для самостійної роботи, спрямованої на вдосконалення, самодіагностику та аутотренінг, розробити карти індивідуаль¬ного розвитку особистості — атестаційні листи.

8. Стимулювати інноваційну діяльність окремих фахівців з метою формування в педагогів дослідницької позиції.

Матеріально-технічне забезпечення

1. Укомплектувати бібліотеку та методичний кабінет необхідною науково-методичною літературою.
2. Залучити батьків до фінансової підтримки авторських виховних програм.
3. Забезпечити школи необхідною аудіо- та радіоапаратурою.
4. Для поширення можливостей володіння відеоінформацією створити відеоклас.
5. Використовуючи можливості Інтернету, створити модель комп’ютерної інформаційно-аналітичної системи «Виховання та розвиток».

Нормативна база

Законодавчі документи

1. Декларація прав дитини.
2. Загальна декларація прав людини.
3. Конвенція про права дитини.
4. Закон «Про освіту».
5. Концепція позашкільної освіти та вихо¬вання.
6. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти